Одного прекрасного і сонячного дня зустрілися двоє. Він і Вона. Це люди з щирими серцями, серцями великих людей, які жили душа в душу.
Протягом усього життя були і радісні дні і дні тривожні.
Віра і Володя – це дружна сім’я. У них багато друзів. Адже не дарма кажуть, що людина без друзів, що дерево без коріння. Цю сім’ю всі поважали за чуйність, за допомогу, за пораду. Прихильною до Віри і Володі були ми, сім’я Питюків. Ми часто зустрічалися, ділились своїми радощами і незгодами.
Віра Іванівна та Володимир Іванович виростили і виховали двох прекрасних синів: Андрія та Сергія. В сім’ї завжди панувала взаємодовіра, взаєморозуміння та взаємоповага, кожноденна щирість, підтримка, піклування одне про одного.
Раптом у прекрасну сім’ю непрохано прийшло нещастя. Невблаганна смерть вирвала із життя відданого педагога,чуйну людину, великого майстра своєї справи, прекрасну дружину,найулюбленішу маму.
Рідна, Ти залишила нас так рано і несподівано…
Від болю та глибокого суму розривається серце. Все навкруги опустіло без Тебе, і не має сил,щоб пережити це горе.
Але щира вдячність, велика любов до Тебе та невмируща пам'ять повертають нас до життя.
Твій прекрасний образ з нами назавжди.
Інна Артемівна та Зиновій Романович Питюки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642589
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.02.2016
автор: DVI