Любов, вона не має совісті! Спочатку дарує крила, а потім виламує їх разом з кістками. Та ти маєш все стерпіти. Вона позбавляє тебе усього: друзів, рідних, людських відчуттів. Але ти - проста людина, маєш терпіти і ще й жити з високо піднятою головою. Як? Мені не зрозуміти. Як на мене, то вже краще не любити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Yulianna Bezmeznist