Я - українка

Я  -  українка  з  роду  й  до  останку,
В  прапращура  взяла  у  борг  ім'я,
Щоб,  як  у  всіх,  -  та  де  там,
Вмить  знайшли  "изъяны"
Й  взялися  вправно  "різать  гусака",
То  й  що  -  свого  ім'я  не  видам,
Нема  потреби,  як  на  те  -
Зайдіть  до  інтернету,
(Я  вже  встигла),
Побачите  про  себе  й  не  таке!
А  тим  скажу,  кому  цікаво  -
Літа  весь  час  у  зміні,
Але  пору  року  не  назву,
Нема  салонів  поруч,
Щоб  укоротити  мрії
Й  відрихтувати  погляд,
Щоб  пишатись  досхочу.
Та    головне  -
Живу  я  в  Україні!
Її  люблю  і  в  радості  й  в  жалю  !

22.07.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642651
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.02.2016
автор: сонеччко