Я заблукала, зайшла ненадовго
У цей паралельний світ.
Може, скотившись з орбіт,
Впала, коли добиралась до Бога?
Впала, прокинулась, хто я не знаю
Кличуть на ймення...мене?
Може той сон промайне -
Я ж таки йду кудись, щось та шукаю?
Я ж таки сонячний вітер ловила,
Крила втопила в росу,
Бо розганяла грозу -
Щогли поламані, в шмаття - вітрила...
Щогли поламані у бригантини.
Звідки летить корабель?
Диво з далеких земель -
Інших світів лиш фрагменти картини.
Інших світів я чомусь не впізнала,
Хоч тільки хвилька буття -
Наше недовге життя.
Я тебе кличу, бо я заблукала...
10.02.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Ліна Ланська