Велике місто великих людей,
Війна прогресу і технологій,
Його багатство квітучих Помпей,
Веде до розвитку патологій.
Летить у прірву краса його стін,
Де виривається новшество з бруси,
Таких нових, першокласних змін
Давно чекало знамення спокуси.
Ламає й троще, на зміну іде
Великий хаос примари і блуду,
Це все не наше, але це ж нове,
Земний об'єкт людського осуду.
Велике місто великих людей,
Його розподіл ведеться роками,
Шматок Помпеї — це є привілей,
Проросший кров'ю, людськими кістками.
Туди не ступиш, бо то вже чуже,
Відгородились високим парканом,
Шматок країни злий пес стереже,
Кричить і лає бентежним обманом.
Закритий доступ, закритий для нас,
Немає входу на наші землі,
Це розростається, як резонанс,
На всі пустелі й ліса безіменні.
Велике місто великих людей,
Закуте в злобі і доброті душевній,
Бездійства і невгамовних ідей,
Прекрасно-потворний — Київ древній.
07.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642747
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2016
автор: Юлія Нова