Летіла ластівкою в небі,
Тремтіли наші вороги,
Тобі пригріли ланцюги
І відірвали твої крила,
Країни нашої вітрила,
Без всякої на то потреби.
Забрали, вкрали, понесли
І тишком-нишком це робили,
О Боже, що ж ви наробили!
Надію нашу у кайдани
Ви закували, як тирани,
Народ ви наший розгнівили.
Невже брататись було важко?
Навіщо горем обсівати
І землю кров'ю плюндрувати,
Послухали царька-гороха,
У нас не та уже епоха,
Щоб проти брата воювати!
Причину ви найти хотіли,
Надію посадили в клітку,
По всесвіту пустили плітку,
Що не така, як ми гадали,
Щоб всі війни лиш зажадали,
А ви сиділи й реготали.
А наша гордість, вірність, правда
Занедбана сидить в темниці,
Надії повнії зіниці,
І не ламається, бо вірить,
І все своє лиш нам довірить,
Які б не були таємниці
І правда не була б яка.
Надіє наша золота!
Вернути б тобі твої крила,
Щоб очі ти всім нам відкрила,
Летіла б ластівкою в небі,
І щоб не сон, а щоб далебі
Це на яву узріти всім,
Як в сильну зливу чують грім!
Лети над жовтою блакиттю,
Тризубом волю укріпи,
Красою праведного слова
Злі, вражі очі засліпи.
Бо так ти любиш Україну,
Землю і мову солов'їну,
Що до кінця, що до загину
Нестимеш хрест усіх гріхів,
Усіх невимовлених слів.
Бо правду нікуди дівати,
Надію треба засівати
В зневірені серця людей,
Квітуче поле орхідей.
Щоб встали братнії народи,
Без всякої на то негоди,
За волю, гідність, незалежність,
Любові вічної безмежність,
В майбутнє наше для дітей
Вогонь нестиме Прометей!
На щастя їхнє і на долю,
На вічну пам'ять, вічну волю.
Заради цього треба жити,
Діла людські треба творити,
Миритись з братом і любити,
Війну навіки утопити.
Надія буде завжди жити,
Бо не зламати вже нікому
Культурну спадщину свідому,
І серце славних козаків
У кожного живе сповите,
Жагою волею оббите,
На всі століття і віка.
Хоч воля наша і гірка,
Про те єдина, неповторна,
Дарує всесвіт і світи,
У кожні двері увійти,
Бо її сила чудотворна.
В Надії сила ця сидить,
Ні вирвати її, ні вбить,
Ні закопати, ні втопить,
Вогнем спалити не можливо
Козацького народа диво!
08.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642748
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.02.2016
автор: Юлія Нова