Не тримай мене, кинь...і прости,
Я тобі не потрібна й на мить.
Завтра день в небуття відлетить,
Чуєш,голос мій знову тремтить?
То він молить тебе:"Відпусти..."
Коливається маятник-мор.
Забуваючи вивчить урок,
Що до втрати один лишень крок,
Зависає примарний шнурок -
Доленосної швачки декор.
Не тримай мене, стільки віків
Я шукала тебе... за поріг
Вибігала у спеку і сніг,
Щоб для тебе знайти оберіг
Від біди безкінечних витків.
Що шукала? Не знаю, та йшла
Попід гору,скотившись униз.
За сльозами - небачений блиск
Засліпив, посковзнулась, - карниз
Не помітила й стала - була...
10.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Ліна Ланська