Якийсь цей вечір синій і густий,
Якась туга вродилась і тремтить.
Поміж дерев темніє мертвий див,
А над ставами дивний птах летить…
Земля зачакла, скувши в грудях жар,
А може спить, зціпивши руки в сні…
Хтось, під ногами пропустивши дар,
Щось марно виглядає вдалині.
Він певен, що за чорним муром тьми
Заграва диким вихром виграє,
І, спотикаючись, ось вже біжить туди…
Що сон для нас лиш, - в ньому то жиє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64288
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2008
автор: Борис Гуко