Я запрошу себе на каву

Дощі  у  дзеркалі  ішли,
Дощі  стікали  з  того  боку,
Дощі  лили  все  без  мети,
Позаливали  все  нівроку.
У  задзеркаллі  інший  світ,
Там  ясно  все  і  душу  видно,
А  тут  -  у  часі  час,  мов,  зблід,
Реальність    править  світом  тихо.
Навпроти  дзеркала  сиджу,
Шукаю  там  себе  цікаву,
Шукаю...  І  якщо  знайду,
То  запрошу  себе  на  каву.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Tamila Poison