Доки точиться війна

Хлопці  ворога  чекали  
У  засаді  край  села.
Їх  батьки  війни  не  знали,  
А  синів  вона  знайшла

Тут  –  свої,  а  там  –  пришельці
Два  кургани  на  межі
Хазяйнують  односельці
У  затишнім  бліндажі.

З  екіпажем  танк  підбитий
Засмоктала  низина.
Не  засіють  в  полі  жито,
Доки  точиться  віна.

Вся  Украйна  у  тривозі,
А  над  нею  –  буревій.
Син  озветься  на  порозі
«Мамо,  я  прийшов.  Живий!»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Галина Будянська