Нічна тиша

Щось  монотонно  стука  по  папері
Вперто  зліпа  марева  рядків
Вимика  із  омани  яви  етери
Зводячи  слова  у  ранг  богів

Тишою  шепочуть  завмерлі  стіни
Відлунням  із  мірил  надій
Застиглі  часу  секунди  і  хвилини
Відгомонять  посилом  із  мрій


Із  лону  снів  у  дійсності  щілину
Проллється  світло  завтрашніх  думок  
Лиш  гадкою  майнувши  за  обрії  полине
У  лоно  спогадів  майбутнього  спадок

Нащадок  шепоту  нічного
Мій  власник  тиші  забуття
Обривків  пошуку  чийого
Я  монотонно  тчу  павутиння
У  сіти  якого  ловлю  життя
Обшарпаним  початку  начинням

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642981
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.02.2016
автор: PipOK