В 1989 році, навчаючись в Івано-Франківському технікумі фізичної культури, я проходила педагогічну практику у середній школі № 17 м. Івано-Франківська, де і познайомилась з Вірою Іванівною та Володимиром Івановичем Дяченками.
[b] Перше враження від цієї зустрічі – «Які інтелігентні та елітні Люди!».
[/b] Вчителі - професіонали високого рівня. Сім’я - чоловік та дружина, як єдине ціле.
Будучи ще зовсім юною, тоді я подумала, що також хотілося б так, як у них завжди разом - і вдома, і на роботі.
Вчителька людяності: Так – це Віра Іванівна.
Постава, грація, довершеність рухів. Все це було змістом її уроків, а, головне, любов до дітей і до всіх, з ким була поруч.
Всім своїм серцем я відчула, що ці якості є найважливішими не лише в педагогічній діяльності, але і в житті кожної людини.
[b]Дякую Вам за те, що навчили мене любити людей та бути щасливою в сім’ї і в колективі.
[/b] З Великою повагою викладач спортивних ігор Івано – Франківського коледжу фізичного виховання ПОПАДИНЕЦЬ ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643081
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.02.2016
автор: DVI