Навіщо ти така сумна?
Така тривожна та печальна?
Чому згасаєш на очах
Неначе свічка поминальна?
Навіщо плачеш кожну мить
Сльозами гіркими до ранку?
Про що скалічена мовчиш,
Як йдеш до церкви на світанку?
Він не повернеться на жаль…
Забрав його кривавий лютий.
З тих пір розлука та печаль
До твого серденька прикуті.
Не віриш ти, що він помер,
Коли пішов на смерть під кулі.
В Небесній сотні він тепер…
Та не повернеш дні минулі.
Його чекаєш кожну мить,
Хоч ходиш на сиру могилу…
Душа загублена болить
І відчайдушно просить Миру.
24-25.01.2015.
відео на вірш тут https://www.youtube.com/watch?v=7Zvx_8ab_XI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643336
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 12.02.2016
автор: Сергій Дроботенко