З осіннього


Цій  осені    вже  так  багато  літ,
А  кольорами  виграє  багряно
І    вміло  золотавить  білий  світ,
Немов  веде  в  заплутану  оману.

Осіннє  листя…  І  його  краса
Впаде  під  ноги  сонячним  гостинцем
У  час,  коли  короткий  день  згаса,
Сумуючи  в  зів’ялих  чорнобривцях.

Холодне  небо  сіло  на  паркан,
Згубивши  хмарку  в  сухоцвіті  трав.
В    пожовклім  листі    помарнілих  кан
Осінній  вечір  пелюстки  збирав.

Для  злив  рясних  вже  приладнав  відерце
Яскравий  місяць  на  своєму  розі…
Гостює  в  мене  осінь  -  тішить  серце.
Нехай  зима  ще  поблука  в  дорозі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643370
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2016
автор: Людмила Пономаренко