РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ
Розлилися води на чотири броди,
Сонце життєдайне, землю огортає.
Весняне пробудження матінки-природи,
Вісниця небесна, ластівка вітає.
Одяглись дівчата в вишиті сорочки -
«Водити» веснянки, Весну зустрічати,
Заквітчали коси, вбрались у віночки,
Стали в дружне «коло» - небо звеселяти.
Щоб з «Воріт небесних» на воскреслу Землю,
Через міст-дорогу Ладонька прийшла
Та з Вирію щастя, спів, красу, здоров'я,
Урожай багатий, радість принесла.
Бо Зимонька - бабця довго лютувала,
Досить їй лахміттям землю волокти,
Хлопцю - Сніговію з пухнастої хмари
Досить вже лапатий, білий сніг мести.
Час землі омитись теплими дощами,
Заквітчавшись цвітом, дякувать Весні:
За жуків дзижчання, коників сюрчання,
За шум зелен - лісу, за пташок пісні…
Тетяна Купрій, 2002.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2016
автор: Тетяна Купрій - Кримчук