"Він,здається,писатиме вічно,
Втомі,насміхам наперекір.
Не до стилю! Лякає панічно
ще не списаний досі папір."
(Анатолій Бортняк)
Я не Пушкін,навіть близько,
Та зате і не Дантес.
Не люблю як дуже слизько,
Люблю пиво й поетес.
Не сидів ніде й ніколи,
Бо не злодій,не шахрай.
Одинадцять років в школі
Ледь відсидів і - прощай!
Люблю буквочки писати,
Полюбляю сам процес.
Хобі є таке,хлоп'ята-
Особливий інтерес.
Натякають добрі люди,
Що,мовляв , я графоман.
Це не страшно - так і буде,
Графоман не наркоман.
Гляньте спІдлоба, з- під лоба,
Тільки в самий корінець-
Я єсьм творчеська особа,
Навіть більше -- я творець!
Трудоголік, навіть гірше-
Маю безліч мегабайт.
Як закон -- за ніч два вірші...
Вранці "вішаю" на сайт.
Міг би й більше,та Юхниця
Дозволяє тільки два...
Ой,комусь кислиця сниться
І морози у жнива!
Думав я не раз тісненько--
Графомани всі підряд.
Тут всі класики рівненько
Стали в ряд,як на парад.
Всі великі , геніальні--
Всі повально графоманні.
А без тяги до пера
Не створили б ні х-ра..
Тож пишіть і будь що буде,
Не зважайте на туман.
А читач і час розсудять
Ху із ху...Налий стакан!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643428
Рубрика:
дата надходження 13.02.2016
автор: Михайло Гончар