Осяяне святістю...ликом ікони
Чоло зоряне...зірочкові очі,
Сяйвом місячним...навіть брови...
Промінять іскорки з глибини ночі
Вранішнім світлом сонця,що сходить
Гляне ясністю на твій погляд,
Карооко щиро за мною водить...
Мов за думкою Божий погляд!
Молитовно звертаюсь, вглядаючись в образ,
Що на покуті душі молодіє,
Карою не каюсь, обожнюю вголос,-
Душа і серце тебе воліє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2016
автор: Шарий