[b]«Вранішнє прокляття»[/b]
[color="#040ce3"][i][b]
Молочний ранок - біло від туману
ДумкИ з’їдає густо-біла мла
І огортає, як липка смола
Чи реп’яхи, з колючого бур’Яну
Все нереально – викривлений світ
І тоне голос в ранку манній каші
І кроки тут не чути зовсім наші
Цукрова вата липне скрізь до віт
Усе зав’язло – кроки, думка, крик
Неначе вати хтось напхав і в вуха
Насунув вам на очі капелюха
А голос десь подівся, а чи зник
Ідеш наосліп – фари лиш авто
Кромсають вату на дрібненьке шмаття
Природи суне вранішнє прокляття
Волога й холод лізуть під пальто
І ти чекаєш сонечка привіт
Що розжене туман десь по шпаринам
Нехай туман залишиться долинам
А людям з сонцем – яблуневий цвіт
© Микола Карпець (М.К.)
*13.02.16* ID: № 643552
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643552
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2016
автор: Микола Карпець))