Надкусили яблуко спокуси,
Захмеліли вибухом жаги.
І злітали лебедями гуси,
І пірнали в золоті сніги.
І здавався вертоград незнаним,
Таємничий одкривався світ.
В ніжній соромливості
омани
Не було між цих едемських віт.
Невідоме збуджувало, звало,
Дарувало дивні відчуття.
І за кожним кроком-перевалом
Нас чекало вже не те життя.
І відтоді ми ставали інші
В злеті душ, в кохання на крилі,
Певно, сміливіші і мудріші,
Що любили вперше на землі,
Надкусивши яблуко спокуси…
13.02.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2016
автор: Вячеслав Романовський