Вже не залишуся -
хоч буду знати,
що є моменти за котрі буду жаліти.
І не пробачу,
скільки можна ображати,
я є не з тих,
що можуть жертвенно любити.
Вже не проситиму
у тебе порятунку,
але й спокійно я не питиму отрути...
Не тіш себе,
що забуття у поцілунку,
того що душу розтоптали не забути.
Твоє пробач,
згубилося в дорозі,
давним- давно на нього не чекаю.
Ноги не буде в домі й на порозі,
де тільки смуток і самотність пам'ятаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2016
автор: Наталія Дим