[i] Горянка - це дівчина, яка завжди поводиться так,
що юнаку не залишається нічого іншого,
як бути справжнім джигітом! (...з просторів інтернету)))[/i]
- Боже, дівчино, звідки стільки
грому й блискавок? Ти ж така
невагома і ніжна. Скільки
в тобі шалу! Й ця злість жарка...
- Просто помилка прикра сталась:
народилась не там й не так,
Доля злісно понасміхалась -
мав же бути стрункий юнак.
А ще ближче - кавказький джигіт
із характером, як вулкан,
з гострим поглядом, що навиліт,
в діях й справах, мов ураган.
Він у дружбі - і вірний, й чесний.
У коханні - палкий, стрімкий -
їй гаряче віддасть він серце,
світ захоче взамін п"янкий.
Та, як вгледить хоч мить вагання
у коханих ясних очах,
перекине без зволікання
за плече і, забувши страх,
понесе у свій дім, мов бранку,
(не стривожить і гнів братів)
він приборкає полонянку
і відправить тоді сватів.
Бо у серці же - справжній джигіт,
перешкоди - лиш хмиз в вогонь.
І у грудях - свободи клекіт,
а любов - від зла вірна бронь.
...............................................
Знаю, знаю, я - просто жінка....
Буря ж в серці все не стиха!
Це гаряча душа так дзвінко
із минулого б"є життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643728
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2016
автор: Мар’я Гафінець