Від таких, як ти
марно чекати ніжності,
І пориви не варто свої для таких берегти.
Я можу до смерті клястися тобі у вірності,
Та комедія в тому, що цього ти не просив.
Від таких треба бігти. Тікати за обрій Землі.
І ніколи. Ніколи таким не дзвонити.
Чи хтось вмер. Чи весілля. Весна і летять журавлі.
Кінець світу. Чи просто не хочеться жити.
Я що далі, то більше. Сильніше. Вщент. До кінця.
Та на друзки. На спечене чорне каміння.
Я, напевно, лише із причини тієї жива,
Що ні разу не згасла. А лиш безупину горіла.
14.02.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: Robbery