Знов кажуть кров, і знов пропали люди
Мас-медіа горланять на весь світ
І камнем давить серденько у груди,
Немов граніт
І знову жертви, дим, ну а для когось просто декорація
В нас опустились очі за країну
Там, де є кров то вже не анімація
А пролягли за що? - За Батьківщину?
Колись чула, що життя – це історія
Від молодого тебе – до тебе старого й сутулого
То ж виходить дуже жорстока іронія
Якщо не робити висновків з минулого.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: Марина Мариніна