Я для янгола свого вірші напишу,
І у тиші вечірній у нього спрошу,
Як радіти життю, коли туга долає?
Як же жити мені, коли серце волає,
Я спитаю його, чи відомо йому?
Чому тяжко мені і солдату тому?
Що у полі без їжі і без тепла…,
Чому «влада байдужа» - людей довела….
До страждання, до відчаю, зневіра в очах,
Крок один і вже прірва - на наших шляхах,
Запитаю у янгола, чи не досить знущань?
Чому світ наш - жорстокий і нема сподівань?
Янгол добрий та любий, чому ти мовчиш?
Невже я не почую - як ти «кричиш»?
Чому, ми всі «німі» і «глухі» - поставали!?
Свої долі, у руки, не чесним віддали…
12.02.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643975
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: Ніколь Авілчаду