Многая літа…

Стелиться  туман  густою  пеленою.
Прокидається  ранок  тихесенько,
малює  майбутнього  дорогу  легесенько.
Марю  його  чарами,
зустрічаю  новий  день  з  наснагою.
Неповторні  миті  пам'ятаю,
безжальну  дорогу  життя  долаю.
За  крок  до  любові,
нестерпний  біль  душі  приховую.
Серце  повагою  до  Країни  наповнюю.
"Ми  -  сіль  поту  рідного  свого  народу".
Любіть  Батьківщину,
рідну  свою  Вкраїну.
Не  цурайтеся  її  мови  та  культури.
Многая  літа  їй  бажаю,
хай  ніщо  в  її  процвітанні  нам  не  заважає.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2016
автор: Svitlana_Belyakova