Ми всі йдемо у гору наших літ,
Десятиліть долаєм перевали,
Ступаємо переконанням власним в слід,
Та помилок своїх обходимо завали.
Що крок угору, то коротша тінь,
І сняться таємниці задзеркалля.
Та з кожним кроком ближче височінь
І далі спогади й минулого провалля.
І хоч вже подих перетворюється в хрип,
Штурмуємо з всіх сил вершину голу,
В життя свого занурюємось в глиб
Й не хочемо спускатися додолу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644128
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: COLONEL