Я – злий дід з бородою моряка.
Не глипай зухвало на бороду, сучий ти сину!
Бо зараз дістану барвистий свій маракас
і межи очі втру часнику тобі, хлопче, до синяви.
Я – злий дід з бородою моряка.
Не зиркай, роззяво, так пильно на сиву реліквію,
мов кінь на овес. Є ще сила в старечих руках –
бо усі облизали давно макогона, хто кліпали.
Я – злий дід з бородою моряка.
Таки пожалкуєш, що нині зі мною зв’язавсь.
Годі стежити, хлопче, японський ти Муракамі!
Думав, я тобі тато якийсь з Простоквашина? Зась!
Я - злий дід з бородою моряка.
Обходь, обминай мене, друже, десятою стежкою.
Бо зготую за мить з тебе поглядом американо.
Камікадзе, зав’язуй за дідом приховано стежити.
Бо я – злий дід з бородою моряка.
Від очей моїх, ле́геню, довго не знайдеш притулку.
Я – твій жах; Дейві Джонс.
Я – тобою розбуджений Ктулху.
Відвернися, бо вдарю, бо вшкварю чимдуж гопака!
Я – злий дід з бородою моряка.
© Саша Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2016
автор: Олександр Обрій