А на Стрітення твій
день народження. Знову,
наче Бог нам нагадує
зустріч останню.
Я, на диво, повірила
кожному слову.
І з тобою лишилася
аж до світання...
Ми тоді все відчули:
і перші цілунки,
Коли ніби спізнилися
чи заблукали...
І простенькі такі
ті мої подарунки...
Нам всього було вдосталь -
тепер всього мало...
І для чого народжений
в день цей? Не знаю,
Бо з тобою розлуки,
а не зустрічання...
Кажеш, ти не забув ще...
І я пам'ятаю...
Дивне Стрітення те,
що спалило кохання...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Наташа Марос