День мине. І вечірня втома
затушує ранковий зліт.
Не до мрій! Те, що просто вдома -
щастя в стрічці численних бід.
Факт, що звично сім"я зустрілась
за вечірнім столом уся,
гріє душу. Бо щось змінилось -
в світі - хаос і сум"яття.
Хоча, ні, все кругом те ж саме:
люди, заздрість, жадання, страх...
Небо мовчки за цим віками
споглядає. Всьому ж свій крах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644301
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2016
автор: Мар’я Гафінець