До Вас листа я сяду написати
Як справи,як Ви там?Кортить все розпитати.
Сумуєте,радієте,як завжди-посміхаєтесь?
Чи може Ви нудьгуєте,чи з друзями вітаєтесь?
Я хочу Вам писати усе,що так болить,
Я хочу,та не можу,рука чомусь тремтить
Хоч очі мої бачать,листку все ж заважають,
З них стікають сльози і букви розмивають…
Так хочеться почути Ваш голос ще хоч раз
Номер набираю та там іде відказ…
Можливо в Вас є інший,мені ж не подзвонити,
Завелика відстань,сигналу не вловити…
Тому стану писати і все розповідати,
Про Ваші настанови буду пам’ятати
І може слухачем я була «нікудишнім»,
Та те,що все ж почула,для мене є не «лишнім»!
І хочеться сказати,що люди є «жорсткі»,
Вони чомусь зависливі,ненависні та злі.
Звичайно є і добрі,їм важко виживати
Такі звуться «не модні» і їх легко впізнати!
Зараз нам так трудно любити,довіряти,
Та згадую про Вас,як вміли вибачати
Стільки пережили і скільки «перейшли»,
Як Ви життя любили,як з посмішков жили..!
Це дає надію,що все не так погано
І згадувати Вас я не перестану!
Бо Ви моя надія,приклад вольовий,
Кожен може гідно прожити день новий!
Якщо відкине гнів та «чужу точку зору»,
Голову опустить вниз,серце підніме вгору!
І стане всім простіше,без смішних «змагань»,
І стане людям легше, без розчарувань!
Я напишу листа,не стану ж відправляти,
Й на відповідь від Вас не буду теж чекати
Знаю,не відпишете,хоча адресу маєте,
Бо Ви на небесах,по раю десь гуляєте!
23.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: bojkiv4anka