Гуде тривожно нині дзвін –
Україна знову впала на коліна...
Героям всім земний уклін,
А нам потрібна кардинальна зміна.
Застигла на колінах Матінка моя,
Підняла в небо зраненії руки...
А світ сміється хитро – "А де ж твоя...
Минула зброя?.. Терпи – це твої́ муки!..
Клади синів в родючий чорнозем,..
А ми подумаєм, що в захист твій сказати.
Не спішемо! Ми впевнено повзем...
Й придумаєм, яку подачку тобі дати...
Що? То здичавіла мчить Орда,..
Яка віками рубала нашіх предків.
То було вчора – стекла вода,..
А сьогодні залишилось мало свідків.
Зараз вигода, комерція та гроші –
Це головне у нашому житті"...
Й повзуть по світу ідеї-воші
І процвітають у моральному гнитті...
P. S/
Спам'ятайтесь люди – історія же вчить,
Що щастя на біді не побудуєш...
Якщо прогавиш нині ту єдину мить,
То завтра,.. ох, як гірко пошкодуєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644344
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.02.2016
автор: Д З В О Н А Р