ЗИМОВІ ЗАБАВИ (сумний жарт)
Друзі – Дмитрик із Мишком –
Взимку бавились сніжком.
Дмитрик сніжку вмить зліпив,
Ще й тверду нівроку
І, як снайпер, улучив
Михасеві в око.
Вже під оком синій круг,
Око ледве бачить…
– Ну, якщо такий ти друг,
Я ж тобі віддячу!
Хлопець снігу набира
В ту і в другу руку,
Наздогнав мерщій Дмитра –
Та й за комір другу!
Не той комір, що хутро́,
Аж під сорочину!
Як заверещить Дмитро –
Допекло хлопчину!
Сподіваюсь, то була
Сутичка остання.
Їхня дружба все ж пройшла
Це випробування.
Лікуватись йдуть на пару
У шпиталь до міста –
Тільки Дмитрик – від катару,
Михась – в окуліста!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644364
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.02.2016
автор: Лавинюкова Тетяна