(Присвячується одній скромній дівчині, яка
обмежила доступ до своєї сторінки ВКонтакте)
Так не хотілося Тебе втрачати.
«Незримо» я чекати обіцяв.
Що не назавжди «є кому писати»
У серця я надію зберігав.
Я обіцяв молитися за Тебе –
Не може моє серце не любити.
«Пиши, коли лиш виникне потреба –
Я на сторінку буду заходити…»
Ще пісню до листа я прикріпив –
Мені її мій плеєр «підказав».
Ще влітку я Тебе якось зустрів –
Про це Тобі у пісні натякав…
Два дні лише без Тебе «протримався»
І «привід» для листа я відшукав.
Тобі я щиро в цьому «признавався»
Зі слова «вибач» я його почав.
Ви із сестрою знову «здивували» -
І душу розтривожили мою.
Про допомогу оголошення подали –
Без сумнівів вніс лепту я свою.
Тобі в подяці радо «розписався»
З Новим (старим) я роком привітав.
Ще раз перед Тобою вибачався,
Надії, віри і любові побажав.
І знову я без Тебе сумував,
П’ять днів розлука наша протривала.
Із Хрещенням Господнім привітав –
Освячена вода надію дала.
Коли шукав я в мережі картинку
Для того, щоб із святом привітати.
Побачив я одну цікаву «зсилку»
І вирішив за нею завітати.
«Христос хрещається в Йордані»
Поезію так хтось свою назвав.
Ось так я у любові і коханні
У «Клуб поезії» дорогу відшукав…
© S.Nemo
16.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Finist