Прийшов новий українець до старої школи,
Залишивши лімузина на сільському полі.
З крокодила черевики і Ролекс годинник,
У руці надпитий віскі, десь до половини.
Окуляри модернові, костюм білий, чистий
Відчувається, що дома є чого поїсти…,
Не втім справа. Ось заходить він до свого класу
Своїм поглядом проводить і заводить басом.
Я вітаю тебе любий, як життя? Як справи?
Бачу, що ти вчителюєш! Супер! Поважаю!
Ми з тобою десять років вчились в цьому класі
Бач, ми люди тепер, друже, а не лоботряси!
Вчитель, старий однокласник , дещо розгубився,
Адже цей старий друзяка, як з неба звалився.
- Так приємно любий друже тебе бачить знову,
Бачу в тебе твої справи добрі, слава богу!
-Ну а як ти поживаєш? - Запитав небогу.
- Та я, друже, майже тиждень вже не їв нічого…
- Дам тобі одну пораду, бо не буде діла:
Ти примушуй себе їсти! Навіть через силу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644476
Рубрика: Гумореска
дата надходження 16.02.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy