Примарні надії

При  зустрічі  немов  би,  палаю,
Тебе  я  дуже  сильно  кохаю,
З  думок  моїх,  не  йдеш  усе,
Як  же  ж  мені  не  вистачає  тебе!
Прокидаюсь  з  думкою  про  те,
Чи  побачу  сьогодні  тебе,
Чи  дозволиш  взять  за  руку,
І  забути,  про  нашу  розлуку,
Чи  зможемо  разом  ми  бути,
І  про  негаразди  наші  забути!
Моє  серце  каже,  що  все  можливо,
Лиш  потрібно  зачекати  на  диво,
А  розум  твердить  -  не  можливо,
І  цим  заганяє  мене  у  могилу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Huzha Serhiy