Мете зима-метелиця,
Сердито завива.
Сніг наче саван стелиться
І землю сповива.
Сніжинка за сніжинкою
Мов у танку кружля
І ніжною хмаринкою
Сідає на гілля.
Усе довкола біло
Стає за якусь мить:
Сніг легко і невміло
Усе летить, летить...
Стоять сільські хатини
Неначе у шапках
І пісня хуртовини
Гуляє по шибках.
Зима нам час від часу
Дає про себе знать
І хоче всіх, відразу,
Морозом залякать.
Та гаєм прокотилась
Весела новина:
Під снігом народилась
Квітка весняна.
Маленька чудо-дивом
В лісочку проросла
Та райдужно красиву
Нам весну принесла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644553
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: Леонід Федорів