**
Якби ж та куля… й не одна…
Але в лайні вона безсила
В долоні плескає ганьба
Немов одне безлике тіло
**
Ви запізнились – вже нема
Тієї доброї Європи
Набрякли спини, пелена
І скрізь тумани йдуть холопи
Калічать долю: плачуть, йдуть
Бо вдома гірше ніж сліпому
Важкі їх сльози – чорна ртуть
Країна, кинута у кому
Тут злодій злодія скрива
А правда щира, як повія
Їх благодійність – кропива
На кладовищах скиглить мрія
І сарана безкарно їсть
Мізерні сходи і здобутки
І заздрість тут качає злість
Сволота міряє прибутки…
Якби ж та куля… й не одна…
Але в лайні вона безсила
В долоні плескає ганьба
Немов одне безлике тіло
Горить земля вже під ногами
А їм замало, хоч би що
Січуть нещадно батогами
Вони ж радіють: це ніщо
Став запах гару у повітрі
Палає лють, прокиньсь Майдан!
А в них блакитно на палітрі
Й надалі грають в балаган
Їм наплювати: гиньте люди
Голодний страх, пекельний край…
А ці лукаві, підлі Юди
Зведуть небіжчиків в свій рай
В кого спитати скільки чути
Веселе рохкання свиней?
Чом наша кара не спокута
Смертями відданих людей?
За що нам мук терпіти зливу?
Якби ж ми не любили так
Велику Світлу Україну!
От тільки смуток ллє жебрак…160216
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644556
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: nтравень