Душа складала свій екзамен.
І, незважаючи на те,
Тобі я мило посміхалась.
Немов для мене все - пусте.
Немов мені - лише сьогодні.
Лише перечекати ніч.
В очах твоїх - моря порожні.
В очах моїх - мільйони сліз.
Це не шантаж і не лукавство.
Це не розбавлена вода.
Це те, чого ти дочекався,
Коли мене вже не чекав.
Душа складала свій екзамен,
І запитала: "Будеш чай?".
Клубок у горлі я ковтала,
З пустих надій, гірких образ.
Мене ж врятує тільки кава -
Міцна, гаряча і терпка.
Я витримаю цей екзамен -
Моя душа вже не крихка.
17.02.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: Robbery