[url=""]Невже я не пізнаю того щастя,
невже я не зустріну більш тебе?
В осінній круговерті не удасться
побачити й відчути знов тебе?
І кроки твої не почую більше,
твій голос не звучатиме мені
і на душі стає все гірше,
як й листю, що лежить вже на землі.
По листю йду - воно мене цілує,
в обличчя, в щоки вітер його дме,
і під сумну мелодію танцює,
з собою немов кличе і мене.
Здається, це з тобою я танцюю,
у вихорі забула вже про все,
до тебе горнусь і тебе цілую,
та це всього ж лиш листя золоте...[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644673
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: Haluna2