Я здався пристрасті в твоїх очах,
Тремтінню вій твоїх духмяних,
Красі, котра довіку не зів’яне,
Як не погасне блискіт зір тремких.
І часу рух завжди безперестанний
щоразу зупиня свою ходу,
Коли шляхами я до тебе йду
І з кожним кроком відстань дальня тане.
І руки враз торкнуться і тоді,
У танці закружляють наші душі,
І полетять над морем і над сушею
Немов якийсь невідомий фантом,
Й тоді любов, мов землю ніч шатром
Під шепіт зір негадано огорне
І серця почуття непереборне
Відчуєм ми, мов електричний струм.
І згинуть в лету всі проблеми й сум,
А світлі кольори замінять чорні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: COLONEL