(Присвячується одній скромній дівчині, яка
обмежила доступ до своєї сторінки ВКонтакте)
Дванадцять днів Тобі я не писав –
Свою обіцянку продовжував тримати.
У «Клуб поезії» лиш вірші надсилав,
Не забував до Тебе «заглядати».
Напередодні дня народження сестри,
Якій я вдячний, що мене «заблокувала».
Я написав «привіт», «прости»,
«А пам’ятаєш як мені колись писала:
«Як гарно підбираєш Ти слова,
Чи Ти поет?» - наважилась спитати.
Я визнаю, що Ти була права –
Господь натхнення дав поетом стати».
«Як для вітання я шукав картинку» -
Тобі я щиро і відверто розповів -
«І як знайшов по Божій волі «зсилку»,
Зайшов і перший вірш свій розмістив.
«Жіночий ідеал» (для рими переклав)
Таку поезія ця назву мала.
Її колись я для сестри писав -
Вона ще в травні перша прочитала.
Якщо для мене трохи часу відшукаєш,
На мій профайл у «Клубі…» Ти зайдеш –
Поезію «ДОЛОНЯ (Притча)» прочитаєш,
Присвяту «скромній медсестрі» знайдеш».
Постскриптум написав: «Як Твоя воля –
Із днем народження сестричку привітай.
Що маю щастя спілкуватися з Тобою –
За це подяку їй від мене передай…»
А завтра Ти вже новий лист читала:
«Привіт» - писав я - «Скромна медсестричка»,
«Надіюся Ти притчу прочитала?».
«Чи привітала нашу Ти сестричку?».
«Сьогодні сайту «Клубу…» читачі
Вірш «РУКИ (Притча)» можуть прочитати.
Його дарую я Твоїй сестрі –
Для «юної художниці» присвята»
Так щиро, від душі я написав,
Не думав, що Ти можеш ревнувати.
І зовсім я від Тебе не чекав,
Що Ти наважишся мене «заблокувати»…
© S.Nemo
17.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: Finist