Розіпни мене без страждальницького хреста,
Бо я роблю останній той свій півкрок.
Я, мабуть, зіп’юсь на ніщо неспроста.
Ти, мабуть, заб’єшся у кут з цигарок.
Ти ж не палиш давно. Забуваю часто.
Може й палиш. Звідки мені це знати?
Я бажаю тобі неземного щастя,
А собі-тебе навіть не знати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Луноокая