Я знав кохання, я жив коханням.
В холодній темряві - солодкий біль.
Вона - це троянда, що на світанні,
Весну несе в лютневу заметіль.
Серед всіх світів і мрій шалених,
Вона єдина усміхнеться долі.
Вона наповнить коханням келих,
І подарує сяйво в обіймах волі.
Вона - моє кохання і жив я нею,
І засинав під її солодкий спів.
Хочу порівняти з ранньою зорею,
Що чарує без жодних слів.
Вона - кохання, я знав кохання,
І буду вічність пам'ятати -
- В усіх світах - вона остання,
Іншої - не хочу я пізнати.
17.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Микола Балюра