Спасибі, Боже, що живу,
Що їм, що сплю, що бачу.
Що долі міцно тятиву
Тримаю я. Що плачу,
Сміюсь коли, коли й мовчу.
Що серце в грудях маю…
На стіл я воскову свічу
Поставлю, хай палає.
Спасибі, Боже, що вогонь
Долоні обпікає,
Що вітерець торкає скронь,
Й в волоссі засинає.
За день, що змінюється днем,
За ніч, що тихо ходить.
Що осінь бавиться дощем,
Що поле рясно родить .
Спасибі, Боже, за тепло,
За матінку, за тата,
Що вчили забувати зло,
Тому така крилата.
Спасибі, Господи, за те
Що є, було і буде.
Що в небі сонце золоте,
Що в світі добрі люди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Ольга Гала