не чорні сажотруси -
то відьомські коти,
закрутять пишно вуса
і з Місяцем на "ти"
він - білий кіт, що вище
забрався, хтозна-де,
і потай зорі-миші
із ночі нір краде
ох, загуляли сильно
чаклунка не знайде
але Таро розкине
й усім перепаде
та є більш непокірні
світанок надворі
вони, як відьми, вільні,
і всі також руді
вони на світ з'явились
з відьомського вогню
зелені очі пильні,
хвости - в одну струну
вони приходять вранці,
і труться до мітли,
"-вернулися, поганці"
"- мур-няв, мур-мур, мур-ли"
на них немає ради,
як хочеш, так живи,
бешкетники-пірати,
в світах провідники
такі вже неслухняні,
як відьми ці руді,
нудьга без чаклування,
нудьга і без котів
18.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645021
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.02.2016
автор: Віталій Стецула