ГЕРОЯМ МАЙДАНУ
Це лиш в легендах – кров людська, що впала
Калиною у лузі пророста.
Це лиш історія про мучеників каже,
Що їхня смерть невинна і свята.
Скажіть це матері, що втратила дитину,
Скажіть це батькові, чий рід тепер погас.
Хто хоче, щоб таке вселенське горе
Торкнулося крилом безжальним вас?
Вони погасли в полум’ї майдану,
Ніхто не мріяв про такий кінець.
Для батька й матері він з мертвих не постане,
І діти в сиротах спокутують вінець.
Із двох сторін стоять брати вчорашні,
І тут і там – герої й тільки так.
І хто правий, і діло чиє справжнє,
Чий крик душі, і чий звитяжний стяг.
Пала Вкраїна, гинуть прості люди,
Й моральні істини поганьблені на пню
І хто правий? Хто булаву здобуде?
І хто зупинить цю страшну борню?
Над Києвом пливуть дими повстання,
Народ кричить: не хочемо так жить.
І знову й знову у часи світання
Чиєсь життя до господа летить.
Вже 100 загиблих,скільки іще треба
Невинних жертв, що впали на Майдан?
Нам об’єднатись й жити в праці треба,
Нам треба всім оговтатися від ран.
Пала в вогні скорботна Україна,
Вона ж для нас єдина і одна.
В душі у матері, що втратила дитину
Тепер навік оселиться війна.
Ми пом’янемо тих, кого немає,
І хто життя віддав в буремний час.
Хай Україна наша розквітає,
Вони за це боролися для нас.
Березень 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645050
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.02.2016
автор: Oxana Levina