Болючий присмак полинУ і гіркоти,
І сніг чомусь не білий а червоний,
Злетіли душі хлопців у світи,
Тіла зостались у земному лоні.
Де багряніє на бруківці квітом кров,
Не змиють грози, не змете вітрами,
І "Пливе кача" в смутку знов і знов,
У блиску свіч, обвіянім сльозами.
Там хвилею пливе людська ріка,
Там щирі очі дивляться з портрету,
В долонях побратима- моряка,
Та вічна тінь твойого силуету.
Там віддає Майдан усім поклін,
І запах шин залишений навічно,
В Михайлівськім звучить прощальний дзвін,
Обірване життя ось так трагічно.
Коханій не сказав- тебе люблю,
Матусі не сказав- пробач рідненька,
А десь залишив ти свою сім'ю,
По тобі плаче Україна- ненька...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Леся Утриско