Перед тим, як щось украсти і сховать у скриню,
кожне стерво репетує – слава Україні…
Лізе злодій на трибуну, гаслами кидає,
а насправді ніби липку народ обдирає…
На трибуні „скотиняка“ матом усіх криє,
та тихенько Україні яму воно риє.
На крові загиблих лиси наживають статки –
дожерлися, допилися до третьої складки.
Шапка навіть спалахнула, скинув її з себе –
загорілось, запалало, дим стоїть до неба!
Дочекаєтесь засланці народного гніву,
закружляєте у танці суть свою брехливу.
Нап‘єтесь смоли рідкої на тім світі доста,
будуть люди проклинати навіть ваші кості.
Та добром вони не підуть, нічого чекати –
самим треба вигрібати те сміття із хати!
18.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Олександр Мачула