В угловині високих Карпатських гір,
Неначе в Божій колисці спочива
Моє рідне гірське село Козьова.
Тут дві річки Орява з Орявчиком
Свої бурхливії води єднають.
Потім в ріку Стрий разом свій шлях мають
Та поміж горами та долинами
Зміїкою вючись в Дністер впадають
Весною та влітку тут дива бувають:
Коли дві веселки з гірських потічків,
Дугою високі гори обвивають.
Красота- словами не передати.
Здається рукою їх можна дістати.
Та коли підходиш до них ти ближче.
Починають від тебе вони тікати.
Старожили в селі розповідають:
Коли до них на колінах підійти,
То щасливу долю там можна знайти...
Тут люди в мирі та злагоді живуть,
Важкою працею на хліб заробляють.
Влітку гриби та ягоди збирають,
Землю обробляють. Худобу тримають.
Так в скрутні часи якось виживають.
Музична і школа- ліцей в селі є,
Де молодь освіту свою здобуває
З давних часів в центрі села церква стоїть
Де службу отець Олексій відправляє,
І потреби громади задовольняє.
А зимою коли сніг випадає
В Тисовець та Орявчик люди їдуть.
Де в «зелених» садибах їх приймають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645201
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: dashavsky