Гриміло... Збиралося на дощ. Так добре мало бути!
А що тепер? А що тепер?! Нікому того грому не забути.
Життів багато стерла рукавом та грізна хмара - блискавиця.
Притихло все. Злякалася земля. Гірчить тепер вода в криницях.
Гірчить... Неначе полином присіяло, припорошило.
Гірчить, бо гірким полином усе навкруг прикрило!
А хто ж тепер збере ту гіркоту? А хто ж збере її ?! Кому збирати?
Вже не одна за сином плаче мати...
Усім нам краще сіяти добро. З душі у душу, із серця в серце,
Із рук у руки його так легко передати! А як розсіється ,
То зерням в полі проросте. Ті хлібні зерна разом так весело збирати ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645250
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Надія Башинська